За даними Міністерства юстиції, станом на початок 2026 року в Україні на примусовому виконанні перебувало понад 350 тисяч проваджень щодо стягнення комунальних боргів. Загальна сума заборгованості населення за житлово-комунальні послуги перевищила 65 мільярдів гривень. Комунальні борги перестали бути просто неприємним рядком у платіжці — тепер це реальний ризик втратити нерухомість. Виконавчі служби дедалі частіше переходять від арешту банківських рахунків до опису та примусового продажу квартир і будинків. У зоні найбільшого ризику — мешканці великих міст, де вартість житла дозволяє покрити навіть значну заборгованість.

Хоча Цивільний процесуальний кодекс України та стаття 48 Закону «Про виконавче провадження» забороняють звертати стягнення на єдине житло боржника, ця норма не є абсолютною. Ключовий виняток містить частина 7 статті 48: якщо сума боргу перевищує 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2026 році це 60 560 гривень), а боржник протягом двох і більше років систематично ухилявся від сплати, суд може дозволити продаж єдиного житла. Як пояснюють в Асоціації правників України, суди дедалі частіше відступають від принципу недоторканності житла, коли доведено злісне ухилення.

Як комунальний борг перетворюється на втрату квартири

Механізм запускається поступово. Спочатку комунальне підприємство подає позов до суду — зробити це воно має право, щойно заборгованість перевищить тримісячний розмір нарахувань. Отримавши рішення, виконавча служба відкриває провадження і накладає арешт на банківські рахунки боржника. Якщо коштів на рахунках недостатньо, а рухомого майна немає — виконавці переходять до нерухомості. На цьому етапі квартира чи будинок виставляються на електронні торги. До основної суми додається виконавчий збір: відповідно до статті 27 Закону «Про виконавче провадження», він становить 10% від суми стягнення — при боргу в 100 тисяч гривень це додаткові 10 тисяч лише за роботу виконавчої служби, без урахування судового збору та пені.

Яке майно під загрозою насамперед

У першу чергу вилучають об'єкти, що не є єдиним житлом: дачі, гаражі, нежитлові приміщення, земельні ділянки. Саме ці активи йдуть з молотка найчастіше — тут закон не створює жодних перепон для виконавців. Однак у Києві, Дніпрі та Харкові вже зафіксовано десятки випадків, коли під стягнення потрапляли квартири, у яких люди фактично проживали роками. За інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень, лише за 2025 рік суди ухвалили понад 1200 рішень про звернення стягнення на житлову нерухомість за комунальними позовами. Суд у таких ситуаціях відступає від принципу недоторканності єдиного житла, коли доведено систематичне ухилення від оплати протягом тривалого періоду.

Що робити, аби не втратити житло

Навіть невелика заборгованість може перетворитися на критичну: пеня, штрафи та виконавчий збір збільшують суму в рази. В Асоціації правників України рекомендують не чекати, поки справа дійде до суду. За фінансових труднощів варто одразу звертатися до постачальника послуг і оформлювати реструктуризацію боргу — це дозволяє уникнути арештів, додаткових нарахувань і примусового продажу майна. Адвокати Асоціації правників України наголошують: навіть часткове погашення заборгованості та укладення договору про розстрочку часто переконує суд відмовити у зверненні стягнення на житло.

Раніше портал Знай повідомляв, сертифікат на житло є, а квартиру не купити: названо головну перепону.

Також наш портал інформував, оренда забирає майже всі гроші: скільки українці витрачають на житло.