Українці, які отримують пенсію на звичайну банківську картку, ризикують залишитися без грошей у будь-який момент. Верховний Суд поставив крапку в резонансній справі — і висновки невтішні для мільйонів громадян.
Йдеться про постанову від 23 червня 2026 року у справі №554/11715/24. Пенсіонер та особа з інвалідністю ІІ групи намагався стягнути понад 1 млн грн компенсації з приватного виконавця та банку після того, як з його рахунку списали пенсійні кошти в рахунок боргу перед «Полтаваобленерго». Чоловік був переконаний: закон №2129-ІХ під час воєнного стану забороняє звертати стягнення на пенсію. Однак суд вирішив інакше.
Чому звичайна картка стала пасткою
Як з'ясувалося, рахунок позивача мав універсальний характер — на нього могли зараховуватися будь-які кошти, а не лише пенсія. Саме це стало ключовим аргументом. Верховний Суд наголосив: сам факт надходження пенсії на картку не створює автоматичного імунітету від арешту. Якщо рахунок не має спеціального режиму використання, банк не зобов'язаний блокувати виконання постанови виконавця.
Суд також підкреслив: ініціатива захисту власних прав лежить на боржнику. Позивач мав можливість подати виконавцю документи, що підтверджують пенсійне походження коштів, оскаржити постанову про арешт або звернутися із заявою про зняття обмежень. Жоден із цих механізмів не був використаний — і суд розцінив це як бездіяльність у захисті власного права.
Без попередження і з потрійною переплатою
Проблема значно ширша за один резонансний випадок. Як пише Перший бізнесовий, в Україні різко зросла кількість судових позовів щодо стягнення комунальних боргів. Виконавча служба дедалі частіше накладає арешт на рахунки без окремого попередження — закон не зобов'язує виконавців надсилати додаткові повідомлення перед блокуванням коштів.
Комунальні підприємства звертаються до судів навіть через невеликі суми заборгованості — витрати на стягнення компенсуються за рахунок боржника. А після винесення рішення на основну суму нараховуються штрафи, виконавчий збір та витрати на провадження. Як наслідок — загальна заборгованість може зрости в кілька разів.
Особливо вразливими є власники зарплатних та пенсійних рахунків, відкритих як звичайні поточні. Якщо їхній спеціальний статус не підтверджено документально — кошти спишуть автоматично. А доводити соціальний характер грошей доведеться вже постфактум, витрачаючи час і нерви на бюрократичні процедури.
Як уникнути арешту
Юристи радять діяти на випередження. Насамперед варто відкрити окремий спеціалізований рахунок для зарахування пенсії чи соціальних виплат — це дозволить банку ідентифікувати кошти як захищені. Другий важливий крок — не ігнорувати жодних повідомлень від комунальних служб і судів. За наявності фінансових труднощів краще одразу звертатися щодо реструктуризації боргу, а не чекати судового рішення.
Якщо арешт уже накладено — негайно подавайте виконавцю довідку з Пенсійного фонду чи органу соцзахисту про цільове призначення коштів. Оскаржити постанову про арешт можна в межах виконавчого провадження, не чекаючи повного списання грошей.
Раніше портал Знай повідомляв, українцям можуть списати борги за комуналку: кому пробачать тисячі гривень.
Також наш портал інформував, рахунки заблокують без дзвінка: кому загрожує арешт через комунальні борги.
Більше деталей читай у матеріалі: водіям блокують рахунки й забирають авто: кого торкнеться.
