Система бронювання військовозобов'язаних опинилася в глухому куті через бездіяльність місцевої влади. Попри те, що Кабінет міністрів ще наприкінці травня зобов'язав обласні військові адміністрації оновити регіональні критерії критичності для підприємств, станом на кінець червня це зробили лише поодинокі області. Решта — мовчать, а бізнес тим часом не може ні підтвердити чинний статус, ні отримати новий.
Як наслідок, тисячі заброньованих працівників ризикують втратити відстрочку від мобілізації не через невідповідність вимогам, а через бюрократичну паузу на рівні регіонів.
Що вимагав Кабмін від ОВА
Наприкінці травня 2026 року уряд вніс зміни до постанови №76, яка регулює порядок бронювання. Оновлений документ зобов'язав обласні військові адміністрації переглянути власні критерії для визначення підприємств критично важливими та затвердити нові вимоги до 10 червня. Утім, станом на 27 червня переважна більшість регіонів цього не зробила.
Як повідомляє U-News, через відсутність затверджених регіональних критеріїв процедура надання статусу критичності в багатьох областях практично зупинена. Підприємства не можуть подати документи, бо немає затверджених місцевих "правил гри".
Нові зарплатні вимоги: планку підняли в рази
Паралельно з цим Мінекономіки 24 червня оприлюднило наказ із суттєво жорсткішими фінансовими вимогами. Тепер компанії від 50 працівників повинні мати середню зарплату щонайменше 53,8 тис. грн (удвічі більше за середню по країні), а фірми від 20 осіб — 80,7 тис. грн (втричі більше). Для аграріїв мінімальний земельний банк зріс із 500 до 1000 гектарів, а річний дохід — із 20 до 40 мільйонів гривень. Лісгоспи тепер повинні мати щонайменше 2500 гектарів площі (було 500) або річний дохід від 10 млн грн.
Та навіть ті підприємства, які відповідають новим жорстким критеріям, не можуть рухатися далі — бракує регіональних погоджень.
"Між статусами": чому бізнес б'є на сполох
Голова КП "Тепловик" Олександр Душенко у коментарі виданню висловився відверто: "Складається враження, що хочуть максимально дати можливості ТЦК набрати людей у періоди 'між статусами'". І справді, як тільки між закінченням дії старого статусу й отриманням нового утвориться проміжок, усі бронювання автоматично втратять чинність — і працівникам можуть вручити повістки.
Перехідний період, відведений урядом, спливає 1 вересня. До цієї дати старі бронювання ще діють, але підприємства мусять оновити статус критичності й заново оформити відстрочки. Враховуючи, що місцева влада досі не спромоглася затвердити критерії, часу на все залишається обмаль.
Хто під ударом
Найбільше ризикують сектори з традиційно нижчими зарплатами — енергетика, сільське господарство, промисловість, будівництво. Саме там потреба в кадрах найгостріша, однак виконати нові зарплатні вимоги для них майже нереально. Виробники хліба, наприклад, мусили б підняти ціни на продукцію на 5–7%, щоб забезпечити необхідний рівень оплати праці, але за нульової рентабельності галузі це неможливо.
Окремі галузеві асоціації вже звернулися до уряду з вимогою продовжити перехідний період. Чи піде влада на поступки — наразі невідомо.
Раніше портал Знай повідомляв, підприємствам підняли планку: хто ризикує втратити право на бронювання.
Також наш портал інформував, бронювання анулюють через зарплату: кого з українців торкнеться.
Більше деталей читай у матеріалі: силова мобілізація без повістки: суд розвіяв сумніви українців.
