Сучасні діти дорослішають зі смартфоном у руках — TikTok, Instagram та Telegram для них не просто розвага, а повноцінне середовище соціалізації. І саме там ховається загроза, масштаб якої в українському парламенті вирішили зупинити на законодавчому рівні. У Верховній Раді зареєстровано одразу два законопроєкти — №15395 та №15396, які мають перетворити школи на зону, вільну від деструктивних інтернет-челенджів.
Як повідомляє Судово-юридична газета, проблема набула критичного масштабу: близько 25% дітей стикалися із закликами до виконання небезпечних або принизливих дій, замаскованих під «ігри» чи «челенджі». Алгоритми соцмереж спеціально підбирають контент так, щоб утримувати увагу підлітка якомога довше, не зважаючи на руйнівні наслідки для ще не сформованої психіки.
Що змінять законопроєкти №15395 та №15396
Перший документ, №15395, вносить зміни до законів «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту». У ньому вперше з'являється юридичне визначення «деструктивного інтернет-тренду (гри)» — масової поведінкової моделі в мережах, що спонукає учнів до дій, які загрожують їхньому життю, здоров'ю (зокрема ментальному) або гідності. Важливо, що це поняття чітко відмежовують від булінгу: тренди часто не мають конкретної жертви, а діють за принципом «масового психологічного зараження».
Директор закладу освіти стає персонально відповідальним за виявлення та припинення участі учнів у таких іграх — і йдеться не лише про територію школи, а й про дистанційне навчання та шкільні інформаційні ресурси. Вчителів зобов'язують проводити роз'яснювальну роботу й негайно повідомляти керівництво про факти участі дітей у небезпечних челенджах. Крім того, у школах прямо забороняється використання приміщень чи офіційних ресурсів для зйомки деструктивних трендів із метою поширення — це має перекрити саму можливість створювати «хайповий» контент у стінах навчального закладу.
Які покарання передбачені
Другий законопроєкт, №15396, доповнює Кодекс про адміністративні правопорушення новою статтею 173-3, яка вибудовує чітку ієрархію відповідальності. За залучення або примушування до деструктивних ігор передбачено штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — тобто від 850 до 1700 грн — або громадські роботи.
Якщо такі дії вчиняють неповнолітні віком до 16 років, відповідальність у вигляді аналогічного штрафу покладається на батьків. Це посилює логіку статті 184 КУпАП, яка вже зобов'язує батьків контролювати поведінку дитини, але тепер поширюється й на цифровий простір. Найсуворіше покарання чекає на керівників шкіл: за приховування фактів участі учнів у смертельних трендах та неповідомлення поліції — штраф від 1700 до 3400 грн або виправні роботи. Це має подолати практику замовчування інцидентів заради збереження репутації закладу.
Міжнародний досвід і українські реалії
Світ уже давно б'є на сполох. У Венесуелі суд оштрафував TikTok на $10 млн через вірусні челенджі, що призвели до загибелі трьох дітей. У Каліфорнії присяжні визнали Meta та Google винними у заподіянні шкоди психічному здоров'ю дівчини й присудили $6 млн компенсації — через алгоритми, які «підсовували» депресивний контент. Україна ж наразі не має прямих позовів проти техногігантів через відсутність їхніх офіційних представництв, тож основний тягар відповідальності лягає на батьків та школи. Законопроєкт №15395 також доручає Міністерству освіти і науки розробити методичні рекомендації для вчителів щодо виявлення та реагування на такі загрози.
Що робити батькам уже зараз
Поки законопроєкти проходять парламентські процедури, батькам варто взяти ситуацію під власний контроль. Фахівці радять регулярно переглядати історію пошуку та рекомендації в додатках дитини, звертати увагу на різкі зміни настрою, замкненість або появу синців і порізів. Корисно встановити програми батьківського контролю з лімітами часу на TikTok, YouTube та Instagram. Якщо ви виявили, що дитина бере участь у небезпечному челенджі, негайно зверніться до шкільного психолога та класного керівника, а в разі прямої загрози життю — до поліції за номером 102.
Раніше портал Знай повідомляв, штрафи за свердловини зростуть до 5100 грн: у 40 разів більше — кого торкнеться.
