Ситуація, коли виконавець накладає арешт на майно людини, яка взагалі не має жодного стосунку до боргу, — на жаль, не рідкість в українських реаліях. Причиною можуть бути помилки в державних реєстрах, спільна сумісна власність подружжя або банальна неуважність під час ідентифікації майна. Сьогодні, щоб зняти такий арешт, людина змушена проходити повноцінний судовий процес із позовом про визнання права власності — навіть якщо її право ніхто не оспорює. У Верховній Раді вирішили, що цю процедуру час спростити.
Як повідомляє «Судово-юридична газета», 10 липня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15399 «Про внесення зміни до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Документ уже передали на розгляд Комітету з питань правової політики.
Як зараз працює процедура і чому вона потребує змін
Сьогодні частина перша статті 59 Закону «Про виконавче провадження» передбачає: якщо особа вважає, що арештоване майно належить їй, а не боржнику, вона має подати до суду позов про визнання права власності та зняття арешту. Тобто, навіть якщо право власності ніким не заперечується, людина змушена проходити всі стадії позовного провадження: формулювати позовні вимоги, сплачувати судовий збір, чекати рішення суду.
Автори законопроєкту наголошують: у випадках, коли помилка виконавця очевидна, повноцінне позовне провадження є надмірним. Воно створює для власників майна додаткові фінансові витрати — судовий збір за позов майнового характеру становить 1% від вартості майна, але не менше 1 073,60 грн і не більше 10 736 грн. А головне — затягує процес на місяці.
Що пропонує законопроєкт №15399
Законопроєкт змінює лише одну норму, але ця зміна суттєва. Замість позову про визнання права власності особа зможе звернутися до суду лише із заявою про зняття арешту. Таку заяву розглядатиме той самий суд, який видав виконавчий документ, за правилами судового контролю за виконанням судових рішень. Це значно простіша і швидша процедура, яка не вимагає сплати судового збору в тих самих розмірах, що й позов.
Важливо розуміти: законопроєкт не скасовує позовний захист повністю. Якщо між сторонами справді виникне спір про те, кому належить майно, — суд, як і раніше, розглядатиме його в позовному провадженні. Нововведення стосується лише ситуацій, коли право власності очевидне й ніким не заперечується, а арешт накладено виключно через помилку виконавця.
Що робити, якщо ваше майно арештували помилково
Поки законопроєкт не ухвалений, діє чинна процедура. Якщо ви виявили, що на ваше майно накладено арешт у виконавчому провадженні за чужі борги, алгоритм дій такий:
- З'ясуйте підставу арешту. Перевірте інформацію через Єдиний реєстр боржників (у застосунку «Дія» або на сайті Мін'юсту) чи через Автоматизовану систему виконавчого провадження.
- Зверніться до виконавця. Подайте заяву з документами, що підтверджують ваше право власності на арештоване майно (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, техпаспорт тощо). Виконавець зобов'язаний розглянути її та, якщо помилка підтвердиться, зняти арешт.
- Якщо виконавець відмовляє — звертайтеся до суду з позовом про визнання права власності та зняття арешту. Саме цю процедуру й покликаний спростити законопроєкт №15399.
Також юристи радять не зволікати: що довше арешт залишається в реєстрах, то більше ризиків — від неможливості продати майно до його примусової реалізації на торгах. Якщо законопроєкт ухвалять, процедура стане значно простішою, однак поки що варто діяти за чинними правилами.
Раніше портал Знай повідомляв, Верховний Суд дозволив оформити спадщину попри арешт майна за борги.
Також наш портал інформував, Ощадбанк арештовує пенсії за борги: як зняти 17 294 грн попри блокування рахунку.
