Європейський Союз продовжив дію тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Для мільйонів громадян це означає можливість і надалі легально проживати, працювати та користуватися соціальними гарантіями в країнах ЄС. Водночас у рішенні Ради ЄС з'явилися важливі уточнення, які можуть стосуватися насамперед чоловіків призовного віку.
На це звернув увагу юрист Олексій Мендрух, який проаналізував рішення Ради ЄС та пояснювальну записку до нього.
За його словами, найбільше запитань викликала інформація про те, що для нових заявників тимчасового захисту можуть враховувати виконання військового обов'язку в Україні.
Як пояснює експерт, серед документів, якими може підтверджуватися законність виїзду, називають паспорт зі штампом про перетин кордону або документи у паперовій чи електронній формі, що підтверджують відстрочку, звільнення чи інші законні підстави для виїзду.
Водночас він звертає увагу, що зі штампами можуть виникати питання, адже останніми роками українцям їх нерідко не ставлять під час перетину кордону. Тому тим, хто виїжджає зараз, варто за потреби просити прикордонників зробити відповідну відмітку.
Окремо юрист наголошує, що поки незрозуміло, як саме країни ЄС перевірятимуть виконання військового обов'язку та які документи вважатимуть достатнім підтвердженням.
Не менше запитань, за його словами, виникає щодо українців, які мають законну відстрочку або інвалідність, але після виїзду за кордон можуть зіткнутися з питаннями військового обліку.
При цьому він звертає увагу ще на один важливий фрагмент пояснювальної записки до рішення Ради ЄС. У документі прямо зазначено, що тимчасовий захист не є абсолютним правом.
У документі також наголошується, що Євросоюз прагне одночасно підтримувати українців, які рятуються від війни, та враховувати оборонні потреби України.
Особливу увагу юрист звернув на ще одну норму, яка може стосуватися тих, хто виїжджатиме після набрання рішенням чинності.
«Тимчасовий захист, як правило, не повинен надаватися особам, які залишають Україну після набрання чинності цим рішенням і не можуть надати національним органам докази того, що вони уповноважені українською владою залишити Україну відповідно до своїх військових обов'язків», — процитував він документ.
Водночас поки що не уточнюється, які саме документи вважатимуть достатніми доказами законності виїзду. Саме цей механізм ще має бути визначений на практиці.
Ще одна деталь, на яку звернув увагу експерт, стосується застосунку «Резерв+». У пояснювальній записці він прямо згадується як один із можливих інструментів підтвердження відповідного статусу.
«Українська влада розробляє спеціальний засіб "Резерв+", який дозволятиме завантажувати та друкувати документи, що підтверджують звільнення від виконання військових обов'язків», — йдеться у документі.
На думку юриста, це свідчить про те, що в майбутньому документи, сформовані через «Резерв+», можуть використовуватися під час перевірки права на тимчасовий захист або підтвердження законності перебування українців у країнах ЄС.
Водночас експерт закликає не поспішати з висновками. За його словами, наразі йдеться лише про загальні положення рішення Ради ЄС, а остаточні механізми перевірки, перелік необхідних документів і порядок їх застосування ще мають бути офіційно роз'яснені державами-членами Євросоюзу.
Нагадаємо, для ТЦК перепишуть правила: як зміниться вручення повісток та мобілізація
Раніше ми розповідали, за що ТЦК можуть оштрафувати у 2026 році: військовозобов'язаних суворо попередили
Також, ТЦК хочуть переполовинити і відправити на передову: українці вимагають кардинальних змін
