Українці дедалі частіше втрачають гроші через шахрайські SMS-повідомлення, замасковані під офіційні розсилки банків. Однак повернути викрадене через суд вдається далеко не завжди — особливо коли сам клієнт порушив правила безпеки. Свіжий приклад: Житомирський районний суд 15 липня 2026 року відмовив чоловікові у стягненні з Ощадбанку 65 163 гривень, що зникли з його пенсійної картки.
Що сталося: фішингова SMS і спустошений рахунок
Як повідомляє Інформатор із посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень, 1 травня 2024 року чоловік отримав SMS із позначкою АТ «ОЩАДБАНК». За його словами, через поганий зв'язок він не зміг поговорити з особою, яка телефонувала, але відкрив повідомлення. Жодних даних, як стверджував позивач, він не вводив і поклав телефон у кишеню.
Близько полудня того ж дня з рахунку почали зникати гроші. Загалом було списано 65 163 гривні — уся сума, що накопичилася на пенсійній картці. Чоловік негайно заблокував рахунок, звернувся до поліції та до банку з вимогою повернути кошти, проте отримав відмову.
Позиція банку: операції підтверджені правильно
Ощадбанк повністю відкинув претензії клієнта. За даними фінустанови, всі операції 1 травня 2024 року проводилися в мобільному застосунку «Ощад» із коректним введенням пін-коду картки та підтвердженням через верифікаційні коди, які надсилалися на номер телефону клієнта. Тобто технічно система банку не фіксувала жодного стороннього втручання — усе виглядало як дії самого власника рахунку.
Більше того, коли банк зафіксував підозрілу активність, його служба безпеки чотири рази телефонувала клієнту — о 12:08, 12:09, 12:10 та 12:11 — і надсилала попереджувальні SMS. Чоловік не відповів на жоден дзвінок. Саме цей факт став вирішальним для суду.
Рішення суду: гроші не повернуть
Житомирський районний суд, дослідивши всі обставини, дійшов висновку: кошти зникли не через дії шахраїв безпосередньо, а через власну необережність позивача. Суд нагадав: згідно з договором комплексного банківського обслуговування, клієнт зобов'язаний зберігати в таємниці пін-код, паролі та верифікаційні коди. Перехід за фішинговим посиланням, навіть без свідомого введення даних, міг надати зловмисникам доступ до пристрою — і відповідальність за це лежить на власнику телефону.
Показово, що чоловік сам визнав: «грошові кошти були списані в результаті втручання в роботу його застосунку інтернет-банкінгу, що стало можливим через перехід за посиланням, яке надійшло на його телефон із позначкою АТ "ОЩАДБАНК"». Це визнання фактично підтвердило, що першопричиною став саме клік за шахрайським посиланням.
Як не повторити цю помилку: три правила безпеки
Історія наочно демонструє, що навіть одне необережне відкриття SMS може коштувати десятків тисяч гривень. Кіберполіція та банки регулярно нагадують базові правила, які допоможуть уникнути подібних ситуацій:
- Ніколи не переходьте за посиланнями з SMS. Справжній банк не надсилає клієнтам повідомлення з вимогою перейти за посиланням, оновити дані чи підтвердити операцію. Усі дії з рахунком виконуються виключно в офіційному застосунку.
- Відповідайте на дзвінки служби безпеки банку. Якщо банк фіксує підозрілу операцію, він намагатиметься зв'язатися з вами. Ігнорування таких дзвінків — прямий шлях до втрати коштів без права на компенсацію.
- Негайно блокуйте картку за перших ознак підозрілої активності — через застосунок або гарячу лінію банку. У випадку з позивачем блокування відбулося вже після списання всіх коштів.
Раніше портал Знай повідомляв, псевдознайомий та фейкова знахідка: шахраї ошукали українців на 9 000 грн за добу.
