Заборгованість держави перед банками за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» сягнула рекордних 8,8 млрд грн. Лише за перше півріччя сума невиплачених компенсацій збільшилася на 1,6 млрд грн, а роком раніше цей показник становив усього 1,4 млрд грн. Про це повідомляє Національна установа розвитку у відповіді на запит «Економічної правди».
Темпи зростання вражають: за 12 місяців заборгованість підскочила приблизно у 6,3 раза — з 1,4 млрд грн у липні 2025 року до 8,8 млрд грн у липні 2026-го. На початку 2026 року борг становив близько 7,2 млрд грн, тобто навіть після отримання бюджетного фінансування у першій половині року він не зменшився, а продовжив зростати.
Одночасно з накопиченням невиплачених компенсацій стрімко збільшується й кредитний портфель програми. На початку року його обсяг становив 150,1 млрд грн, а на початок липня — вже 189,3 млрд грн. Лише за шість місяців приріст склав 39,2 млрд грн, або близько 26%.
Чому борг зростає попри бюджетне фінансування
Програма «5-7-9%» працює з 2020 року. Її механізм простий: банк видає підприємцю позику за ринковою ставкою, а держава компенсує різницю. Фактична ставка для позичальника становить 5%, 7% або 9% залежно від напряму кредитування, розміру бізнесу та регіону.
У 2026 році уряд суттєво розширив програму. Максимальний розмір інвестиційних кредитів на енергетичні проєкти зріс зі 150 млн грн до 250 млн грн. Запроваджено фінансування енергетичного обладнання під 0%, а для підприємств у прифронтових регіонах діє ставка 1% річних протягом перших п'яти років та 5% надалі.
За шість років дії програми український бізнес отримав близько 137 тисяч пільгових кредитів на загальну суму понад 500 млрд грн. Проте розширення масштабів без пропорційного збільшення бюджетного фінансування створило розрив, який держава поки не може закрити.
Прогноз НБУ: борг може сягнути 10 млрд грн
У червні Національний банк попереджав, що до кінця 2026 року заборгованість за програмою може зрости приблизно до 10 млрд грн. Враховуючи, що вже на початку липня сума досягла 8,8 млрд грн, цей прогноз виглядає цілком реалістичним — достатньо додаткового приросту лише на 1,2 млрд грн.
У Міністерстві фінансів такі невиплачені суми називають квазізаборгованістю. Формально вони можуть не обліковуватися як класичне боргове зобов'язання, однак тривале накопичення компенсацій уже створює фінансові та репутаційні ризики. Мінфін раніше попереджав, що це може знизити зацікавленість банків у подальшій участі в програмі.
Що це означає для підприємців
Національна установа розвитку запевняє: випадків, коли банки перекладали б затримки державного фінансування на позичальників через додаткові комісії, не виявлено. За правилами програми загальний розмір комісій, пов'язаних із видачею та обслуговуванням кредиту, не може перевищувати 1,5% від його суми.
Однак на практиці банки можуть обережніше погоджувати нові заявки, віддавати перевагу фінансово стійкішим клієнтам або активніше пропонувати звичайні ринкові кредити, за якими не потрібно очікувати бюджетної компенсації. Особливо відчутною проблема може стати для невеликих приватних банків із меншим запасом ліквідності.
Як отримати кредит за програмою «5-7-9%»
Попри складнощі з фінансуванням, програма продовжує працювати. Підприємці можуть подати заявку через один з уповноважених банків — зокрема ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк та інші. Для оформлення знадобляться: бізнес-план, фінансова звітність, документи про реєстрацію бізнесу. Рішення про видачу кредиту банк ухвалює самостійно, а держава згодом компенсує йому частину відсотків.
Для підприємств у прифронтових зонах діють окремі пільгові умови зі ставкою 1%. Детальнішу інформацію можна отримати на сайті Національної установи розвитку або безпосередньо у відділеннях банків-партнерів програми.
Раніше портал Знай повідомляв, банк або обмінник не приймає долари: коли це незаконно і як захистити права.
Також наш портал інформував, виселили, а борг 16 584 грн залишили: суд пояснив, чому платить мешканець, а не власник.
