В Україні прострочення платежів за житлово-комунальні послуги більше не залишиться без наслідків. Постачальники отримали повне право нараховувати штрафні санкції, звертатися до суду, а виконавча служба — блокувати рахунки боржників. Мораторій, який раніше захищав споживачів, тепер діє лише для окремих категорій громадян.
Як повідомляє Перший бізнесовий, пеня за комунальні борги нараховується за кожен день прострочення, а її загальний розмір може сягати 100% від суми заборгованості. Якщо в договорі між споживачем і постачальником передбачені додаткові штрафи — їх також застосують.
Для кого мораторій ще діє
Обмеження на штрафи та відключення послуг, запроваджені на час воєнного стану, на сьогодні збережено виключно для трьох категорій: мешканців територій, де тривають активні бойові дії, громадян на тимчасово окупованих землях, а також власників житла, пошкодженого внаслідок воєнних дій. Для решти українців жодних послаблень більше не передбачено.
Це означає, що мільйони домогосподарств у відносно спокійних регіонах уже зараз ризикують отримати пеню, судовий позов і арешт рахунків, якщо систематично ігнорують платіжки за газ, світло, воду чи опалення.
Що відбувається після суду
Якщо борг накопичується, а споживач не виходить на зв'язок, постачальник послуг звертається до суду. Після ухвалення рішення боржника зобов'язують сплатити не лише основну суму, а й пеню, інфляційні нарахування, річні проценти та судові витрати. Далі відкривається виконавче провадження, до якого додаються ще й витрати виконавчої служби.
На банківські рахунки накладають арешт — усі надходження автоматично спрямовуються на погашення заборгованості. Фактично це блокує доступ до власних коштів, допоки вся сума боргу не буде сплачена повністю.
У разі значних сум заборгованості виконавці можуть звернути стягнення навіть на нерухомість. Такі випадки трапляються рідше, проте вони цілком реальні, якщо боржник систематично ухиляється від сплати та не йде на контакт із постачальником.
Як уникнути санкцій
Юристи радять не зволікати: якщо назбиралася заборгованість, варто одразу звернутися до постачальника послуг і домовитися про реструктуризацію боргу. Більшість комунальних підприємств мають затверджені процедури розстрочення платежів — достатньо написати заяву, додати довідку про доходи та підписати графік погашення.
Ключове правило: не ігнорувати платіжки та не уникати діалогу з постачальником. Побутовий борг у кілька тисяч гривень може швидко перетворитися на повноцінну юридичну проблему з арештованими рахунками, зіпсованою кредитною історією та заблокованими картками.
Раніше портал Знай повідомляв, здаєте житло "втиху" — податкова попередила про штрафи та пеню.
