«За один телефонний дзвінок я втратила 96 200 грн і залишилася з кредитом, якого не брала», — так описує свій випадок одна з потерпілих. У цій сумі 29 тисяч гривень були її власними заощадженнями, а решта — позика, яку шахраї оформили на її ім'я. Зловмисники зіграли на страху та поспіху: сказали, що акаунт нібито зламали і на жінку вже вішають розстрочку, тож гроші треба терміново перевести на «безпечну» картку.
Це класична соціальна інженерія: жертва сама передає шахраям те, що їм потрібно для операції. Найгірше тут навіть не втрата заощаджень, а борг, який лишається на людині, хоча кредит вона не оформлювала. Далі — заява в Кіберполіцію, розслідування та тривале з'ясування обставин із банком.
Ринок на 44 млрд грн, де полюють за цифровою особистістю
Шахрайські кредити — це проблема не лише банків. За даними Національного банку України, у січні–березні 2026 року фінансові компанії уклали угоди на 15,2 млрд грн — на 10% більше, ніж за той самий період 2025-го. Станом на кінець першого кварталу 2026 року вони мали 3,5 млн чинних кредитних договорів із фізособами на суму близько 44 млрд грн, із яких 30 млрд грн — це заборгованість.
Щоб оформити позику на чуже ім'я, шахраю недостатньо вкрасти паспортні дані. Треба переконати систему, що заявку подає саме власник цих даних. Тож зловмисники полюють за «цифровою особистістю» — доступом до телефону, SIM-картки, онлайн-банкінгу та сервісів, через які людина підтверджує свою особу.
Звідки шахраї беруть «точки входу»
European Banking Authority (EBA) у звіті за 2024–2025 роки називає головні точки входу для зловмисників: фішингові посилання, дзвінки нібито від банку, SMS від імені псевдодержавних органів, перевипуск SIM-картки, шкідливе програмне забезпечення та викрадення даних для входу в онлайн-банкінг. Саме через ці канали інформацію або доступ потім використовують, щоб подати кредитну заявку від імені жертви.
Показова статистика із сусідньої Польщі: за перший квартал 2026 року місцеві банки заблокували 9 363 спроби кредитного шахрайства на 302 млн злотих. Це 104 спроби щодня або одна спроба оформити кредит на чуже ім'я приблизно кожні 14 хвилин. В Україні відкритої централізованої статистики таких спроб немає, проте окремі справи показують масштаб проблеми.
Заробили на трагедії: випадок із Дніпра
Одну з найбільш цинічних схем викрили у Дніпрі. Кіберполіція повідомляла про групу, яка викрадала мобільні телефони та SIM-картки загиблих українських військовослужбовців. Фігуранти мали доступ до бюро судово-медичної експертизи, куди доставляли тіла й особисті речі загиблих.
Отримавши телефони, злочинці змінювали паролі до банківських застосунків, знімали гроші через банкомати та оформлювали на імена загиблих кредити й розстрочки на товари. Слідство встановило понад 20 епізодів, а загальна сума збитків сягнула 1,5 млн грн.
Як захиститися від «кредиту на чуже ім'я»
Фахівці радять не чекати, поки чужий кредит з'явиться у вашій кредитній історії. Найважливіші правила:
- Не віддавайте «ключі від себе». Телефон, SIM-картка та доступ до банкінгу — частина вашої цифрової особистості. Нікому не називайте коди з SMS, не встановлюйте програми віддаленого доступу, не дозволяйте без реальної потреби перевипускати SIM-картку.
- Кладіть слухавку, якщо вас кваплять. Червоними прапорцями є фрази «ваші гроші зараз вкрадуть», «на вас уже оформлюють кредит», «потрібно діяти негайно». У такому разі негайно телефонуйте в банк і залишайте заяву в Кіберполіцію.
- Стежте за запитами до кредитної історії. Сповіщення про такі запити можна підключити в застосунку «Дія». Якщо заявку на кредит ви не подавали, а запит надійшов — зв'яжіться з компанією, яка його зробила.
- Визнавайте втрачені документи недійсними. Втрачений або викрадений паспорт — це шанс отримати на себе чужий кредит, тож дійте якнайшвидше.
Якщо чужий кредит уже з'явився, зв'яжіться з банком чи фінансовою компанією, яка його видала, вимагайте зафіксувати звернення, подайте заяву до поліції, перевірте кредитну історію, змініть паролі та заблокуйте скомпрометовані доступи до банківських сервісів.
Раніше портал Знай повідомляв, шахраї прикидаються UNITED24 та UNICEF: гроші списують за лічені хвилини.
Також наш портал інформував, продавали неіснуючі iPhone через Instagram: шахраї отримали по 5 років умовно.
Більше деталей читай у матеріалі: що писати в призначенні платежу, щоб банк не заблокував рахунок.
