В Україні запропонували радикально змінити підхід до бронювання військовозобов’язаних. Ідея полягає в тому, щоб частину механізмів перевести на ринкові принципи, а кошти від бронювання спрямувати на підвищення виплат військовослужбовцям.
Автор нової петиції вважає, що зараз основний тягар війни несуть переважно військові та відносно невелика частина суспільства. На його думку, необхідно створити систему, за якої більша кількість громадян буде прямо або фінансово залучена до забезпечення оборони.
Для цього пропонується запровадити монетизацію бронювання. Орієнтовна вартість могла б становити від 30 до 50 тисяч гривень на місяць для громадянина, який не хоче захищати Україну зі зброєю. При цьому конкретну суму, за задумом автора, має визначати економічна ситуація та можливості держави.
Водночас запропонована модель передбачає «пом’якшуючі обставини». Наприклад, наявність неповнолітніх дітей могла б зменшувати щомісячну суму на 10–15 тисяч гривень за кожну дитину. Для батьків дитини віком до трьох років знижка могла б бути ще більшою.
Так само пропонується враховувати інші обставини — наявність близьких родичів у війську або загиблих на війні. Розміри таких пільг, за задумом, повинні бути взаємопов’язаними.
Кошти від платного бронювання пропонують спрямовувати на збільшення зарплат військових. Автор ідеї вважає, що це дозволило б створити своєрідний фінансовий механізм переходу між військовою та цивільною сферами.
При цьому наголошується, що суми у 30–50 тисяч гривень є лише орієнтовними. Мова, за задумом, не стільки про конкретний тариф, скільки про створення системи, яка дозволяла б регулювати співвідношення цивільних і військових залежно від ситуації.
В окремих випадках люди могли б платити менше або взагалі бути звільненими від такого платежу. Остаточні ставки пропонується періодично переглядати на законодавчому рівні.
Ще одна частина пропозиції стосується військового обліку. Автор вважає, що функцію обліку військовозобов’язаних варто забрати у територіальних центрів комплектування та передати іншим державним структурам — податковим органам і Державній службі зайнятості.
У такій моделі держава могла б отримувати інформацію про зайнятість та доходи громадян через відповідні реєстри. Сам механізм бронювання при цьому став би більш пов’язаним із працевлаштуванням і фінансовими можливостями людини.
Нагадаємо, тепер і без ТЦК: хто буде вручати повістки
Раніше ми розповідали, що у Раді хочуть повністю реформувати ТЦК
Також, є право на відстрочку, але можуть не дати: у ТЦК назвали головну помилку українців
