Отець Василь одного разу захворів на коронавірус і потрапив до лікарні з 78% ураженням легень, але зміг вижити і повністю одужати.
Про це рассказла Оксана Дмитерко на своїй сторінці у Фейсбуці.
"Я під киснем. Прошу про молитву" - прочитала випадково в коментарях до одного допису. Пронизала думка: "Наскільки ж він не має сили, якщо пише в коментарях, а не проханням на сторінці?.." Уявила собі могутнього капелана "Дуба" безпомічним на лікарняному ліжку, що через туман перед очима просить про молитву… За лічені секунди встигла подумати: " Чому ж так затягнув? (я була впевнена в цьому і потім виявилося, що мала рацію…). А як не виживе?... " Дуже незатишно стало, якось аж холодом повіяло. Але, дякувати Богу, відразу ж інша думка "Виживе, він має ще дуже багато роботи, його чекають хлопці на фронті, чекають сироти, вдови, бідні, "... - думки, як блискавки, пролетіли, зібралася, почала молитися разом зі всіма",- пише жінка.
Отець Василь, коли захворів на коронавірус лікувався вдома, в лікарні не йшов, щоб не займати місце, яке могло бути більш потрібним комусь, хто переносив вірус важче.
Коли таки приїхав, ще своїм бусиком, яким їздить на фронт, і заходив до лікарні, тоді вже сили його покидали і він розумів, що ось-ось впаде. Священику зробили обстеження - ураження легень 78%, сатурація падає. Вівторок - ураження 82 - 85 %,
"Сатурації навіть не пам'ятає, дихати не може, поставили кисневу маску. Сказали лікарі: "Вам вже треба в реанімацію, в такому стані не можете тут ходити. Та й, взагалі, ЯК Ви ще ходите???" -"Та яка реанімація, лікарю, я до Великодня маю бути в формі, мене хлопчики на Сході чекають". Лікар подивився трохи дивно і, хто зна, які думки мав і що би хотів сказати, але, напевне, стримався, -"Добре,чекаємо до завтра, завтра - в реанімацію ". Назавтра під вечір капелан "Дуб" скинув маску, почав дихати самостійно, з перервами, паморочилося в голові, але дихав, сатурація піднеслася 92 - 94. Поставили трубки кисневі для підтримки, все ж легше, не маска, а здивовані лікарі продовжували слідкувати, що там відбувається",- продовжує розповідати жінка.
А відбувалося наступне: отець з тих пір, як ліг на лікарняне ліжко безперервно молився, коли лежав майже без свідомості.
Коли більше прийшов до тями, молився і за тих, хто був з ним в палаті, всіх нужденних в молитві. Безперестанку.
Коли капелану стало ще краще, піднімався і йшов до хворих і молився з ними і над ними.
"Бачив, як йшли ті, з ким ще недавно говорив... Увечері приймав пакети з продуктами, які йому щедро передавали близькі і йшов по палатах. А я слухаю, бачу то все в уяві і сльози не можу зупинити... Сам з маскою, насилу йде "від стіни до стіни", але робить те, що звик робити, що є його сенсом життя - допомагає... Люди не розуміли, хто ж це такий ходить, а як бачили, що до чого, плакали... постійно молився, безперестанку був" на зв'язку " з Богородицею",- пригадує Оксана розповідь капелана.
Через тиждень перебування в лікарні лікарі вирішили перевірити легені отця Василя. Зробили рентген і не повірили в те, що побачили. Адже на перших знімках його легені повністю вражені, практично, живого місця немає, на останніх - повністю відновлені живі, чисті легені. А на чистенькому легкому є акуратні рубчики, які утворюють маленький знак хреста.
джерело: Oksana Dmyterko
"Дивляться, запитують отця: "Що Ви принесли? Де Ваші перші знімки?" - -"Я ж вам дав".. Переглядаються, скликають ще лікарів, роблять повторно, дивляться, перепитують… - "Ваші легені хтось підмінив, такого не може бути", -..... -"Я знаю, хто цей Хтось, то є Господь", - спокійно і з вдячністю каже капелан".
З лікарніотець вийшов з врегульованими показниками цукру в крові, (до того зашкалювали до 9,4), тиску, тобто, відновилися не тільки легені, але і весь організм.
Для капелана потужним стимулом одужати стало те, що його на Великдень чекають захисники на фронті.
Вже 7 років батько всі свята проводить на фронті, з тими, чиї руки тримають Україну.
"Люди мають знати, що Бог одинаково добрий до всіх і любить всіх, що Пресвята Богородиця завжди спішить нам на допомогу. Молімося і робімо добро, не сіймо і не підігріваймо ненависті і тоді світ буде врятований"- повторив отець Василь.
