Сергій Бабкін, як і багато українців, був вимушений з родиною покинути рідний Харків. Він спочатку не вірив, що війна прийшла у його місто. Після перших обстрілів зранку їздив навіть за кавою, та коли бомбардування не припинилися - зібрав сімʼю і поїхав до друзів у Дніпро. Далі була Німеччина, говорить журналістам програми «Зірковий шлях» музикант.

«Про Німеччину не було ще і мови. Ми просто їхали. Було страшно їхати до кордону з Молдовою, бо нікого не було, жодної машини. Страшна тиша, і ми самі. Проїхали Молдову, заїхали в Румунію, перше місто - ми зупинилися, заїхали в готель, там теж порожньо. Потім поїхали до Угорщини. Перед тим, як лягати спати в Угорщині, ми зідзвонилися зі знайомою. А вона каже: «Хвилину тому до твого дзвінка мені казав німець, що є 3 кімнати і треба швидко», - розповів Сергій Бабкін.

Дружина Сергія, Сніжана Бабкіна, зізналася журналістам «Зіркового шляху», що відчувала провину через те, що виїхала з України. Справлялася з цим так:

«Я в перші дні, коли ми уже були в Німеччині, я це стала відчувати. Тому що багато друзів, чоловіків, наші музиканти, які волонтерять в Харкові – вони там, ми тут, і ти не можеш їх вивезти, ми тільки можемо грошима їм допомагати. Гнобити себе – це шлях в нікуди. Ти себе з'їси, ти зрештою станеш хворим. Треба поставити собі питання, чим я можу в цю годину бути корисною. Зварити борщ на всіх 16 осіб, наприклад. Чи подзвонити всім організаторам, яких я знаю, котрі робили наші вистави чи концерти, щоб щось відбулось. І коли ти щось робиш, зникає почуття провини і з’являється джерело енергії», - розповіла Сніжана Бабкіна.

А ще Сніжана розповіла, що вони з Сергієм зважилися переїжджати жити з Харкова до Києва. Але всі плани зруйнувала війна.

Популярні новини зараз
Залишився тиждень: українці ризикують пропустити важливу процедуру Пенсіонери отримають підвищену пенсію: які умови Доїхати на роботу і назад – вже не по кишені: проїзд у маршрутках дорожчає Що насправді роблять контролери з вашими лічильниками: чого боятися, а чого не варто
Показати ще

«В Харкові ми живемо, в Києві працюємо. І цього літа перший раз на морі ми заговорили, що треба переїжджати, тому що ми втомилися від поїздів. Ми не встигли продати своє, щоб купити в Києві. Ой, треба було раніше мабуть. Ні, нічого не треба. Як треба, так воно все є», - переконана Сніжана Бабкіна.