Українська армія стоїть на порозі найбільшої трансформації за час повномасштабної війни. Міністерство оборони оприлюднило план змін, які мають поступово відійти від моделі безстрокової мобілізації та зробити військову службу більш прогнозованою. І хоча деталі ще допрацьовують, ключові контури реформи вже окреслили.
Контракти замість безстрокової служби: кому скільки
Міністр оборони Михайло Федоров повідомив про запровадження нової системи контрактної служби з чітко визначеними умовами та строками. Для піхотно-штурмових підрозділів передбачено контракт тривалістю 14 місяців для цивільних осіб, 10 місяців — для чинних військовослужбовців і від шести місяців для тих, хто раніше проходив службу та був звільнений.
Для пілотів безпілотників, операторів наземних роботизованих комплексів, артилеристів, фахівців із радіоелектронної боротьби та інших бойових спеціальностей запроваджується бойовий контракт строком на 24 місяці. Для решти напрямків служби — базовий контракт на 24 місяці з можливістю проходження служби на тилових посадах.
Ключова новація — гарантована відстрочка після завершення служби. Місяць на бойових позиціях «оплачується» трьома місяцями відстрочки. Для піхотинця, який прослужив 10 місяців і провів 4 місяці на передовій, відстрочка становитиме півтора року.
Скільки платитимуть: цифри, яких раніше не називали
У межах реформи Міноборони планує суттєво підвищити грошове забезпечення. Середня зарплата піхотинців становитиме близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальна — до 460 тисяч гривень. У тилу мінімальне грошове забезпечення зросте до 30 тисяч гривень.
Для командирів бойових підрозділів, їхніх заступників і начальників штабів посадові оклади підвищать удвічі. Разом із бойовими доплатами командир корпусу зможе отримувати близько 230 тисяч гривень на місяць.
Реформа ТЦК: обіцяють, але не одразу
Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що реформа територіальних центрів комплектування відбудеться лише після запровадження змін у сфері військової служби — зокрема щодо розміру грошового забезпечення та строків служби. За її словами, це одна з найскладніших реформ і водночас одне з найбільш чутливих питань для суспільства.
Водночас секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко зазначив: робоча група ще не представила напрацювання щодо трансформації ТЦК. «Потрібно виконувати закон, який уже розроблений, хоча б його, а потім думати про зміни», — наголосив він в інтерв'ю Radio NV.
Кого призиватимуть у першу чергу
Паралельно Міноборони запускає систему рекрутингу іноземців для підсилення бойових підрозділів. Планується, що від 30% до 50% посад у штурмових та піхотних підрозділах займатимуть іноземні добровольці. Це має зміцнити бойові спроможності армії та допомогти зберегти життя українських військових.
Також запроваджується спрощений механізм повернення на службу для тих, хто самовільно залишив частину. Вони зможуть напряму приєднатися до понад 50 найефективніших бойових підрозділів без зайвих бюрократичних процедур — через застосунок «Армія+» або офлайн.
Начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов визнав: рівень укомплектування підрозділів поки не досяг необхідних показників. За його словами, мобілізація залишається основним механізмом поповнення Сил оборони, а інформаційні кампанії ворога суттєво ускладнюють цей процес.
Раніше портал Знай повідомляв, суд поставив ТЦК на місце: що може змінитись в оформленні відстрочок.
Також наш портал інформував, мобілізація чоловіків 50+ посилюється: адвокат дав важливу пораду.
Більше деталей читай у матеріалі: ТЦК можуть розформувати: що прийде на заміну і кого це торкнеться.