З жовтня 2026 року в Україні кардинально змінюється механізм примусового виконання судових рішень. Верховна Рада ще 7 квітня ухвалила закон №4833-IX, основна частина якого набуває чинності 23 жовтня. Головна новація — виконавча служба отримує цифрові інструменти для пошуку рахунків і майна боржників у режимі реального часу, повідомляє Технофан.
Раніше, щоб знайти банківський рахунок боржника, виконавець мусив надсилати паперові запити до десятків банків і чекати відповіді тижнями. Новий закон передбачає електронну взаємодію між виконавцями, банками, фінансовими установами та державними реєстрами. Тепер інформація про те, де саме зберігаються кошти, надходитиме автоматично — і рахунок можуть заарештувати за лічені хвилини після відкриття виконавчого провадження.
Що змінюється для боржників
Закон №4833-IX не запроваджує автоматичного блокування всіх рахунків. Арешт накладається лише за наявності законних підстав у межах відкритого виконавчого провадження. Однак ключова відмінність у тому, що раніше боржник міг тримати кошти на картці маловідомого банку — і виконавець міг про це просто не дізнатися. Тепер електронний обмін даними охоплює всю банківську систему.
Крім банківських рахунків, виконавці отримають спрощений доступ до інформації про нерухомість, автомобілі та інші активи через державні реєстри. Авто, зареєстроване на боржника, квартиру чи земельну ділянку буде значно легше виявити під час виконавчого провадження.
Чи можуть забрати єдине житло
Під час обговорення закону найбільше побоювань викликало питання примусового продажу єдиного житла боржника. У документі прямо не йдеться про те, що з 23 жовтня будь-який боржник ризикує залишитися без квартири. Порядок звернення стягнення на нерухомість регулюється окремими нормами й передбачає низку обмежень та умов.
Водночас перебування людини в Єдиному реєстрі боржників може суттєво ускладнити життя. Зокрема, з таким записом стає неможливо провести нотаріальні дії з майном — продати квартиру, подарувати її, оформити спадщину. Реєстраційні операції також блокуються до повного погашення заборгованості.
Які рахунки та майно захищені від арешту
Закон зберігає перелік коштів і майна, на які заборонено звертати стягнення. Зокрема, не підлягають арешту:
- соціальні виплати (допомога при народженні дитини, субсидії, виплати ВПО);
- кошти з цільовою позначкою в призначенні платежу;
- аліменти, отримані на утримання дітей;
- допомога по безробіттю;
- кошти в межах прожиткового мінімуму на спеціальних рахунках.
Якщо арешт накладено на такий захищений рахунок, боржник має право звернутися до виконавця із заявою про зняття арешту, надавши підтвердні документи про цільове призначення коштів.
Що робити, якщо у вас є борги
Юристи радять не ігнорувати фінансові зобов'язання. Перш за все варто перевірити, чи немає щодо вас відкритого виконавчого провадження. Це можна зробити через:
- Єдиний реєстр боржників на сайті Мін'юсту;
- автоматизовану систему виконавчих проваджень (АСВП);
- застосунок «Дія» — у розділі виконавчих проваджень.
Якщо провадження вже відкрито — з'ясуйте суму боргу, підставу та поточний статус. Після погашення заборгованості закон передбачає виключення інформації з реєстру боржників та зняття арештів. Головне — не затягувати: з жовтня приховати кошти стане значно складніше.
Раніше портал Знай повідомляв, мораторій скасували: пеня до 100% та блокування рахунків за борги по комуналці.
Також наш портал інформував, можуть заблокувати всі рахунки через популярну послугу в "Приват24".
