Українських абонентів мобільного зв'язку чекає новий виток подорожчання. Кабінет міністрів готує вимогу, яка змусить операторів вкласти мільярди гривень у резервне живлення — і ці витрати неминуче ляжуть на плечі споживачів.
Як повідомляє УНІАН із посиланням на консультанта з цифрових технологій eQualitie Олександра Глущенка, Міністерство цифрової трансформації розробило план, за яким не менше 70% базових станцій мобільного зв'язку повинні забезпечувати автономну роботу протягом 72 годин під час знеструмлень.
Що саме готує уряд
Ініціатива поки що не є ухваленим законом — станом на 20 серпня проєкт постанови про Програму діяльності Кабміну перебував на розгляді в комітеті Верховної Ради. Втім, сам факт появи такої норми в урядовому документі — це сигнал операторам готуватися до масштабних інвестицій.
Для порівняння: попередня вимога щодо 10-годинної енергонезалежності базових станцій — яка вже діє — призвела до того, що тарифи на мобільний зв'язок зросли вдвічі. Нова планка в 72 години означає семикратне посилення вимог.
"Оператори, скоріш за все, діятимуть вибірково: переглядатимуть насамперед застарілі тарифи, пропонуватимуть перехід на нові пакети або поєднуватимуть вищу ціну зі збільшенням обсягу інтернету, хвилин чи послуг роумінгу", — пояснив Глущенко.
Як уже подорожчав зв'язок за останні два роки
За даними аналітичних розрахунків, середня місячна плата по ринку з другого кварталу 2024 року до другого кварталу 2026 року зросла значно швидше за інфляцію. Для "Київстар" це орієнтовно +84,7%, для Vodafone — +56,5%, для lifecell — +64,2%.
При цьому лише за останній рік типові масові тарифи додали 50–100 гривень за пакет — тобто подорожчали на 25–40% залежно від оператора та конкретного плану. Експерт наголошує, що окремі вже оголошені перегляди тарифів показали зростання в діапазоні 10–57%.
"Називати єдиний відсоток майбутнього подорожчання зараз було б спекуляцією, оскільки оператори не оприлюднили єдиних кошторисів на забезпечення 72-годинної автономності", — застеріг Глущенко.
Що тисне на ціну
Головні фактори, які змушують операторів підвищувати тарифи:
- Електроенергія та резервне живлення. Мережа має працювати під час знеструмлень — це акумуляторні батареї, генератори, пальне, технічне обслуговування та пришвидшений знос обладнання.
- Капітальні інвестиції. Модернізація 4G, підготовка до 5G, заміна обладнання та відновлення пошкоджених об'єктів.
- Валютний фактор. Значна частина телеком-обладнання, програмного забезпечення та ліцензій має валютну складову.
- Інфляція, логістика, зарплати. Зростання витрат на персонал, оренду майданчиків, транспорт, фізичну та кібербезпеку.
- Зростання споживання трафіку. Що більше даних проходить через мережу, то більше оператор має інвестувати в її розширення.
Що це означає для абонента
Глущенко підкреслив: для споживача важливим буде не лише сам факт підвищення ціни, а й те, що він отримає натомість. Якщо подорожчання супроводжуватиметься реальною автономністю базових станцій, швидшим відновленням після аварій, кращим 4G-покриттям і стабільнішим мобільним інтернетом — це інвестиція в надійність. Якщо ж зміна ціни не супроводжуватиметься прозорим поясненням і покращенням послуги — вона закономірно викликатиме запитання.
Очікувати нового подорожчання варто до кінця 2026 року — після того, як проєкт постанови пройде всі етапи погодження, а оператори отримають чіткі терміни та механізми виконання вимоги.
Раніше портал Знай повідомляв, генератори, батареї та ремонт мереж: куди насправді йдуть гроші з тарифу за мобільний зв'язок.
Також наш портал інформував, нацроумінг залишиться без інтернету: Київстар відключає 3G по всій Україні.
Більше деталей читай у матеріалі: газ по 7,96, світло по 4,32: як зміняться тарифи з вересня і що подорожчає вдвічі.
