Боргове навантаження українців за роки повномасштабної війни суттєво зросло, і для багатьох позичальників щомісячний платіж за кредитом став непідйомним. Щоб не доводити справу до суду, арешту рахунків чи примусового стягнення через виконавчу службу, закон і банки пропонують інструмент — реструктуризацію боргу.
Реструктуризація — це зміна умов кредитного договору, яка робить виплати посильними. Позичальник і кредитор можуть домовитися про продовження чи скорочення строку кредитування, зміну розміру або періодичності платежів, перегляд процентної ставки та інших умов. Головна мета — не допустити прострочення та блокування рахунків.
Кому банк зобов'язаний зробити реструктуризацію
Окрема і найважливіша для позичальників норма — обов'язкова реструктуризація. Закон «Про споживче кредитування» передбачає, що споживчі кредити, укладені до 24 лютого 2022 року, реструктуризують на вимогу позичальника, якщо він відповідає встановленим критеріям. Тобто за таким кредитом банк не може просто відмовити — механізм закріплений на рівні закону.
Водночас є винятки: обов'язкова реструктуризація може не застосовуватися до окремих кредитів на житло або автомобіль, якщо відповідне майно передане в іпотеку чи заставу. Тому варто розрізняти загальну реструктуризацію за домовленістю з банком і ту, право на яку прямо дає закон.
Які інструменти пропонує банк
Загалом кредитор може застосувати один або одразу кілька способів реструктуризації:
- Пролонгація — збільшення строку кредиту, через що щомісячний платіж зменшується, але загальна переплата за відсотками може зрости.
- Кредитні канікули — тимчасове відтермінування платежу або зменшення його розміру на визначений період.
- Зниження процентної ставки — банк оцінює фінансовий стан клієнта й може переглянути відсотки.
- Списання штрафів і пені — повне або часткове скасування нарахованих санкцій за прострочення.
- Капіталізація відсотків — несплачені відсотки додають до основної суми боргу, а виплати розбивають за новим графіком.
- Зміна валюти кредиту — переведення валютного боргу в гривню за певних умов.
Також у деяких випадках кредитор може погодитися на часткове списання самої заборгованості — частини основного боргу, пені або штрафів. Однак таке рішення банк ухвалює самостійно, вимагати його в односторонньому порядку позичальник не може.
Що робити, якщо немає чим платити: покроково
Національний банк України радить звертатися до кредитора ще до появи прострочення. Банку простіше домовитися з клієнтом, який завчасно повідомив про фінансові труднощі. Алгоритм такий:
- Подайте заяву про реструктуризацію та опишіть причини погіршення фінансового стану.
- Надайте документи, що підтверджують зниження доходів: втрата роботи, проблеми зі здоров'ям, пошкодження чи втрата майна (актуально для тих, чиє житло постраждало від обстрілів).
- Дочекайтеся аналізу фінансової ситуації — банк визначить, який варіант реструктуризації може запропонувати.
- Підпишіть договір або інший документ про реструктуризацію, де зафіксовані нові умови, дата початку та строк дії.
Перед підписанням уважно читайте умови: менший щомісячний платіж не завжди означає, що кредит обійдеться дешевше. Якщо строк кредитування збільшили, загальна сума виплат за весь період може, навпаки, зрости.
Воєнний стан: що зі штрафами і пенею
Окрема гарантія для позичальників діє під час воєнного стану: споживача звільняють від відповідальності за прострочення споживчих кредитів — зокрема від штрафу та пені. Ця норма поширюється на період воєнного стану та визначений законом строк після його припинення. Сам факт воєнного стану не означає, що кредит можна не сплачувати, але нараховані санкції за прострочення в цей період скасовуються.
Раніше портал Знай повідомляв, пенсійну картку арештують за борги з комуналки, кредитів і штрафів.
Також наш портал інформував, до 15 вересня слід обрати новий банк, інакше виплату пенсій припинять.
