Вже як 7 років старший солдат Наталія Погоріла сама виховує дочок-підлітків, адже її чоловік майор Віктор Погорілий загинув під Іловайськом у серпні 2014 року.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяІсторію жінки розповіли в інформагентстві АрміяInform.
З майбутнім чоловіком познайомилася 1 червня 2003 року, коли він був ще лейтенантом і проходив стажування в частині після навчання у Військовому інституті.
Вже в 2004 року пара одружилася. У шлюбі народилися дві дівчинки. Але війна залишила сім'ю без коханого чоловіка і батька. Після смерті Віктора більше півроку пройшло з того, як ДНК-експертиза підтвердила його загибель. І вже тоді вдова перепоховала чоловіка поруч зі своїм батьком - неподалік селища Черкаське, під Дніпром.
Наталя розповіла, що вона вже 14 років служить на контракті на посади радіотелеграфіста вузла ІТВ.
Старша дочка військової навчається вже в 11 класі і мріє стати журналістом. Молодша пішла в 6 клас і хоче стати ветеринаром.
Згадуючи чоловіка Наталя каже, що з ним вона була, як за кам'яною стіною. І при цьому він був добрим, щирим і дуже любив доньок.
"Всі про нього добре відгукуються, ті, хто з ним служив тут або в інших місцях — офіцери, контрактники, його знають по всій Україні. Волонтери, з якими він співпрацював на Луганщині, досі телефонують, запитують, допомагають нам. Запрошують до себе в гості в Луганську область, де вони тоді виконували завдання. Їх перший батальйон туди відправили ще в березні 2014-го. Старобешівський район, потім повернулися, а 18 серпня їх відправили на донецький напрямок і звідти він вже не повернувся…",- розповідає Погоріла.
Але життя триває і у Наталії є доньки, яких треба ростити і приділяти увагу. Про що сильно шкодує жінка, так це про те, що батько її дітей не побачить свою старшу доньку випускницею.
"Сама поведу їх до школи, на жаль, 11 клас не побачить тато, не побачить свою випускницю… Життя триває, треба жити — що робити. Моя мама мені дуже допомагає, сестра — якби не вони, я не знаю, щоб я робила. Дуже в мене товариші по службі гарні — у перші часи вони мене дуже підтримували морально. Якби не мій колишній начальник, не знаю, як би я на службу ходила — чесно. Дуже мені допомогли",- каже солдат.
Виживати сім'ї в такі нелегкі часи допомагають волонтери, адже зібрати двох дітей до школи це досить великі витрати. Також Наталя багато в чому собі відмовляє, адже головне дня неї - її діти.
Обов'язково підпишись на наш канал в Viber, щоб не пропустити найцікавіше
Нагадаємо, раніше Відважні амазонки розкрили неприємну правду про домагання в ЗСУ: "зачинив двері і..."
Як повідомляє портал «Знай.иа» Захисниця України зважилася на сміливий вчинок і стала прикладом для побратимів: "раджу"
Також «Знай.иа " писав, що Українська захисниця Віталіна пішла служити в загін покійного брата на Донбасі: "не шкодую"
