26 квітня 1986 року в Українській РСР сталася трагедія, яка потрясла весь світ.

Ця трагедія залишиться назавжди в пам'яті людей, особливо тих, хто першим кинувся ліквідувати наслідки катастрофи.

Одним з таких людей став пожежний Петро Шаврей. І ось на 35 річницю катастрофи вирішив розповісти, як ліквідував наслідки аварії.

"Дивлюся, боже, руїни повністю видно. Її, як на долоні видно. І такий стовп світить. Але такі кольори гарні були. Прямо в небо б'є. Такі кольорові стовпи. Це радіація так шуровала, такими райдужними кольорами. Ми знали, що таке радіація. Тому що до цієї великої аварії у нас були дві аварії на діючій станції",- розповів ліквідатор.

Згадав, як не вистачало води і ніхто ні над ким не командував. Всі і так знали, що потрібно робити.

Популярні новини зараз

На місто-розсадник коронавірусу Ухань обрушилося потужне торнадо: сотні поранених, загиблих шукають з собаками

Тіна Кароль їде в Білорусь на "Слов'янський базар", від якого відмовився Олег Винник

ЗСУ отримали спорядження рівня НАТО: відповідає найвищим стандартам

Молодий патрульний загинув у ДТП на мотоциклі, сумує вся Україна: залишилася дружина і двоє дітей

Показати ще

"Ми три офіцери працювали, як пожежники, просто рятували станцію. Рятували Прип'ять, ось так ось",- каже Петро.

Також в його пам'яті залишився момент, як на організм брата подіяла радіація упереміш з втомою: "Брат Льоня ледве спустився з даху. І у нього блювота така була, що здалося, що він кишки вирве".

Своєю історією ліквідації аварії на ЧАЕС поділився штурман вертольота МІ-6 Андрій Мицько.

Як розповів чоловік, то в ту ніч їх підняли по тривозі. Спочатку їх мали перебазувати на аеродром "Чернігів". Але прийшла телеграма, в якій було зазначено відправити 8 екіпажів, які були підготовлені до виконання польотів з вантажем на зовнішні підвіски.

"Ми зрозуміли, що будемо щось кидати. Мало того, нам сказали, що ви ненадовго - дня на 3. Ми там пробули 22 дні. Літали на реактор. Кидали свинець, звичайну мисливську дріб. Ось підлітаєш до Прип'яті. Погода була дуже хороша. Білизна на балконах колихається від вітру. Начебто життя є, а його - немає",- розповідає штурман.

За словами Андрія, вони розуміли небезпеку, адже військові. Тоді це йшло для них на другий план, адже за ними рідні та близькі, Україна.

"Треба було виконувати завдання, яке стояло. Це потім ми дізналися наскільки це було серйозно. І що Білорусь постраждала. Вся Європа", - каже ліквідатор.

Як сказав Мицько, серед ліквідаторів - здорових немає.

"Серед усіх моїх друзів бойових, ліквідаторів, тих хто нас вантажив - всі інваліди. І у всіх проблеми", - зізнався.

Обов'язково підпишись на наш канал в Viber, щоб не пропустити найцікавіше

Нагадаємо, раніше 35-та річниця катастрофи на ЧАЕС: важка дата пройде в розпал пандемії

Як повідомляє портал «Знай.иа» Микола Томенко: "Чорнобиль-35 років потому-наші біль, героїзм і гордість"

Також «Знай.иа " писав, що 35-та річниця катастрофи на Чорнобильській АЕС: "60 відсотків з нас досі вірять радянським фейкам"