Сержант Панасюк з Києва за професією забудовник, проте за роки війни на Донбасі зумів "перекваліфікуватися" у воїна ЗСУ з безліччю міжнародних сертифікатів.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяДо цього Володимиру "Відважному" Панасюку уламок зайшов в руку і він навіть не думав про госпіталізацію. Його історія на Донбасі почалася з перших днів, коли він служив у механізованій бригаді. Зараз же - в гірничо-штурмовій.
"Яка ротація? Та хіба підрахуєш? Сьомий рік на війні! Савур-Могила, ДАП, Дебальцеве... чого тільки не було ... найбільше запам'ятався випадок під Донецьким аеропортом ще в 2014-му.тоді ми виявили ДРГ противника і висунулися на зачистку "зеленки" на БМП. Машина вибухнула, командир взводу отримав складне поранення, уламками йому пробило легені. На "учебці" нас вчили надавати першу медичну допомогу, але коли я зняв броник і побачив, як при кожному вдиху у командира з грудей кров б'є фонтаном, чесно скажу, злякався. Не за себе - за нього", - ділиться Володимир.
Адже "Відважний" боявся, що не зуміє дотягнути командира взводу до своїх, так як було очевидно, що він не довго не протягне. Згодом чоловік все ж надав першу медичну допомогу так швидко, наскільки міг, і почав тягнути пораненого, відстрілюючись від ворогів. На щастя, командира вдалося врятувати. А Панасюк був нагороджений орденом "За мужність" III ступеня, хоча нагороди відіграють другорядну роль на війні.
Володимир всього півроку відпочив після виходу з Дебальцевого за всі сім років на службі. Потім він повернувся, так як без армії вже не міг. Сам він розмірковує, що, ймовірно, знайшов себе саме в армії у відповідь на часто вимовлену фразу: "Найголовніше в житті - це знайти себе". Навіть коли повертається додому на свята або у відпустку, душею залишається саме на фронті. Бо армія, за його словами, особливий менталітет, спілкування і порядок, де постійно відбувається розвиток, рух і спорт.
"На провокації ми не реагуємо. Не хочеться зайвий раз світити позиції. Але коли ворог відверто нахабніє-даємо по зубах так, щоб більше не хотілося. Не дарма ж ми - гірські штурмовики!", - каже він зазначаючи, що путінські окупанти не припиняють обстрілів навіть після оголошеного перемир'я.
Нагадаємо, під Києвом помер легендарний ветеран УПА: пройшов крізь сталінське пекло заради України
Як повідомляв "Знай.ua", військовий медик з позивним "Глюкоза" прийшла на фронт о 19, щоб рятувати поранених: "У наших руках життя побратимів"
Знай.ua писав, хлопець сам попросився в армію, щоб здійснити мрію: став моряком заради Батьківщини і тата
