Уявіть: чоловік узяв великий кредит, а через кілька років виконавці стукають у двері вже до всієї родини. Банківські рахунки блокують, машину забирають на штрафмайданчик, а квартиру виставляють на торги. І все це — через позику, до якої дружина формально не мала жодного стосунку. Саме таку ситуацію розглядав Верховний Суд, і його висновки змусять замислитися кожну українську родину.
Як повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень, ключове питання в тому, на що саме пішли позичені гроші. Якщо кредит брався на ремонт квартири, купівлю житла чи інші сімейні потреби — суд майже напевно визнає його спільним боргом. І тоді відповідати доведеться обом.
За Сімейним кодексом України, майно, набуте в шлюбі, вважається спільним. Так само й великі витрати родини розглядаються як спільна справа. Коли один із партнерів підписує кредитний договір, закон за замовчуванням припускає, що другий дав на це згоду. Але є нюанс: якщо йдеться про продаж нерухомості, авто чи іншого цінного майна — без нотаріально завіреного дозволу другої половинки не обійтися.
Верховний Суд розглянув справу на $372 000
Найгучніший прецедент — справа, де один із подружжя взяв кредит у розмірі 372 тисячі доларів США. Другий із подружжя договір особисто не підписував, однак Верховний Суд пояснив: це ще не означає, що людина не має стосунку до боргу. Якщо буде доведено, що гроші пішли на потреби сім'ї, відповідати за такий кредит мають обоє.
Окремо суд наголосив: борги можна прив'язувати до іноземної валюти. Тобто якщо в договорі фігурувала сума в доларах, повертати її доведеться в гривнях за курсом, визначеним умовами угоди. Для родини це означає подвійний ризик — і сама сума боргу, і коливання валютного курсу.
Як відбувається стягнення: від арешту рахунків до продажу майна
Механізм примусового стягнення невблаганний. Отримавши рішення суду, державні виконавці відкривають виконавче провадження і запускають повний цикл: арешт банківських рахунків, блокування та списання коштів, опис і вилучення майна для подальшого продажу на електронних торгах. Під удар потрапляє все, що належить боржнику та його родині — квартира, автомобіль, побутова техніка, заощадження.
Водночас закон має і захисні механізми. Під час воєнного стану діють додаткові обмеження: не можуть вилучати предмети першої необхідності, а єдине житло боржника — під особливим захистом. Проте коли йдеться про іпотечне майно — правила жорсткіші.
Як захистити себе від чужих боргів
Якщо ваш партнер бере великий кредит, варто одразу подбати про власну безпеку. По-перше, фіксуйте письмово, на що саме йдуть позичені кошти. По-друге, укладайте шлюбний договір — це не «ознака недовіри», а інструмент, який чітко розмежовує особисті та спільні фінансові зобов'язання. По-третє, якщо справа дійшла до суду — доведіть, що позика не стосувалася сімейних потреб і ви не давали згоди на її оформлення.
Нагадаємо, у травні 2026 року провідні банківські асоціації України запропонували Верховній Раді та НБУ скасувати мораторій на стягнення іпотечного житла, повернути штрафи за прострочення кредитів та спростити судові процедури для дрібних боргів. Банкіри наголошують: воєнні обмеження зробили кредитування збитковим, а позичальники фактично можуть роками не платити без жодних наслідків. Якщо ці пропозиції ухвалять, ризик втрати житла через борги — навіть одного з подружжя — зросте багаторазово.
Раніше портал Знай повідомляв, після підвищення тарифів — нові «сюрпризи»: воду відключатимуть навіть за невеликі борги.
Також наш портал інформував, Ощадбанк арештує пенсійні рахунки за борги: як щомісяця знімати до 17 294 грн.
Більше деталей читай у матеріалі: майно арештували помилково: українці зможуть повернути його без суду.
