Відсутність офіційної роботи не звільняє батьків від обов’язку утримувати неповнолітню дитину. Тому звільнення, тривале безробіття або навіть небажання працевлаштовуватися самі по собі не дають права припинити виплати.
Якщо людина офіційно зареєстрована як безробітна та отримує допомогу, стягнення аліментів може проводитися з цієї виплати. Якщо статус безробітного отримано вже після рішення суду, державний виконавець також може звернути стягнення на призначену допомогу.
Інша ситуація виникає, коли платник ніде не працює і допомоги по безробіттю не отримує. У такому випадку розрахунок заборгованості може проводитися з урахуванням середньої заробітної плати для відповідної місцевості. Тому відсутність зарплати не означає, що аліменти просто перестають нараховуватися.
При цьому діє гарантований мінімум. Аліменти не можуть бути меншими за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Окремо суд може врахувати реальний майновий стан платника. Якщо людина офіційно не має доходів, але купує дороге майно, регулярно здійснює значні витрати або має інші ознаки матеріальної спроможності, ці обставини можуть впливати на визначення розміру аліментів.
Батьки також можуть домовитися без суду. Для цього вони мають право укласти нотаріально посвідчений договір. У ньому визначають розмір виплат, порядок та строки їх внесення.
Якщо домовитися не вдалося, аліменти стягуються через суд. Після набрання рішенням законної сили стягувач може звернутися до державного або приватного виконавця. Тоді починається примусове стягнення коштів.
Найнебезпечніша ситуація для боржника виникає, коли накопичується значна заборгованість. До нього можуть застосувати передбачені законом заходи впливу. Серед них — внесення до Єдиного реєстру боржників, арешт коштів та майна, а також тимчасові обмеження, зокрема щодо виїзду за межі України та керування транспортними засобами. Такі обмеження можуть діяти доти, доки борг не буде погашений.
У найгіршому випадку справа може перейти і в кримінальну площину. За статтею 164 Кримінального кодексу України злісне ухилення від сплати аліментів карається громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин, пробаційним наглядом до двох років або обмеженням волі на той самий строк. Злісним ухиленням закон, зокрема, вважає дії на кшталт приховування доходів чи зміни місця роботи без повідомлення виконавця, якщо вони призвели до заборгованості щонайменше за три місяці платежів.
Нагадаємо, жінкам після розлучення можуть платити аліменти роками: умови
Раніше ми розповідали, що розлучення за місяць: хто має право швидко розірвати шлюб
Також, один із батьків ухиляється від аліментів: яку допомогу може отримати дитина
