Іван Данилович Кудря був радянським розвідником за часів Другої світової війни. Потрапивши в руки німецьких загарбників не здав своїх і гордо прийняв смерть.

Про розвідника розповіла блогер Мирослава Бердник на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук.

Кудря народився в 1912 році в селі Салькове Київської області. Ріс без батька, наймитував, навчався в школі, працював слюсарем

У 1929-1930 роках навчається в Чаплинській 7-річній трудовій школі, яку з успіхом закінчив. Після вступив до Київського зоотехнічного інституту. Однак вчитися йому там не довелося. ЦК ВЛКСМ мобілізував його на педагогічну роботу в числі трьохтисячників.

Після закінчення педкурсів у Херсоні його направили на роботу завідувачем Рогачинської початковою школою, де він пропрацював до 1932 року. У 1932 році його направляють на роботу слюсарем в Павловську, а з 1933 — Чаплинскую МТС. Восени 1934 року Івана Даниловича призвали до лав Червоної Армії в прикордонну охорону НКВС.

Популярні новини зараз
Фруктів не наїмося: який дефіцит чекає Україну На ТЦК чекає колапс: терміни поставили в глухий кут Українцям вказали на два обов'язкові платежі, які не можна ігнорувати Тікали від мобілізації, а потім їли своїх мертвих дітей: українцям нагадали історіїї 100-річної давнини
Показати ще

Після призову в армію проходив службу в прикордонних військах на західному кордоні. Командуванням був рекомендований до навчання в училищі НКВС, після закінчення якого направлений на службу в зовнішню розвідку.

Як почалася Друга світова війна, його залишили в Києві для організації та керівництва розвідувально-диверсійними групами.

Також він брав участь у підготовці та проведенні бойових операцій семи диверсійних груп в окупованому фашистами Києві. Іван Кудря збирав тут розвіддані про супротивника і його агентуру. Але через зраду був схоплений фашистами 5 липня 1942 року за зрадницьким доносом. Кудря і ще кілька його товаришів були заарештовані.

Після арешту його протягом 3-х місяців жорстоко катували на допитах. Однак щоденні тортури не зломили волі бранців.

Досі немає точних даних про день загибелі розвідника. Відомо лише, що він помер мовчки, так нічого і не сказавши гестапівцям, не розкривши жодного імені, жодного епізоду з діяльності підпільників.

8 травня 1965 року Указом Президії Верховної Ради СРСР посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нагадаємо, раніше Неймовірна історія українського шпигуна-звабника, який обдурив навіть Гітлера: вербував коханок десятками

Як повідомляє портал «Знай.иа» Історія Леопольда Вайса: як львів'янин став мусульманином і змінив ісламський світ на краще

Також «Знай.иа " писав, що Український пілот перетворився на вождя племені ірокезів: зміг вижити і одружився