Мужня Ірина проміняла улюблений байк на небезпеки передової: "Труднощі мене не лякають"

Зараз черга дійшла до старшого стрільця роти Ірини, яка служить в окремій механізованій бригаді протягом п'яти років. Вона розповідає, що вирішила приєднатися до лав українських воїнів після того, як закінчила навчання в 2016 році. Адже багато її друзів стали військовослужбовцями або волонтерами, коли путінські окупанти почали агресію на Донбасі.

Їй теж довелося відчути біль, коли життя її бойових товаришів закінчувалася на полі бою після артилерійських обстрілів. Але Ірина є наполегливою людиною, тому подібні труднощі її не лякають.

"Звичайно тут небезпечно, проте саме на передових позиціях – найміцніша дружба, найщиріша допомога і підтримка. Це одна з причин, яка надихає мене служити далі", - заявляє вона.

До того ж жінка не тільки Стрілець, а й вміє управлятися з ручним протитанковим гранатометом. А також має кілька хобі. Наприклад, до військової служби любила їздити на байку. А зараз продовжує вивчати англійську мову та навчати інших, хто готується до ЗНО та вступу до ВНЗ.

"Англійська потрібна і під час міжнародних військових навчань, і під час спілкування з іноземними політиками або журналістами, які іноді приїжджають до нас, щоб на власні очі побачити все, що тут відбувається", - додала вона.