Видатна українська поетеса Ліна Костенко святкує свій 91-й день народження

Ліна народилася в родині вчителів 19 березня 1930 року в місті Ржищеві на Київщині. Коли дівчинці було 6 років – родина переїхала до Києва. Ще школяркою вона почала займатися літературою, перші вірші видала у 16 років.

Потім було навчання в Київському педагогічному інституті, далі — у Московському літературному інституті імені Горького. Одразу після завершення навчання Костенко видає свою дебютну збірку поезій "Проміння землі", після неї — ще кілька.

Однак вже у 1962 році поетка зіштовхнулася з цензурними заборонами, і тоді вона зникає з літературного горизонту на 15 років. Будучи однією з ключових фігур "шістдесятництва", вона продовжує працювати "у стіл". У цей час вона створює зокрема і відому по шкільній програмі "Марусю Чурай", за який вона отримає Шевченківську премію.

Ліна Костенко, скріншот: Youtube
Ліна Костенко, скріншот: Youtube

Популярні новини зараз

Оля Полякова звернулася до психолога через серйозну кризу у сім'ї: "Діти тримають"

Ані Лорак показала себе на заздрість Мурату: апетитні "бомбочки" під піджаком

Українець прославив Карпати неймовірним знімком на весь світ: захоплює дух, поки гори огортає снігом

Донька Анастасії Заворотнюк почала ходити "в жалобі": "Сумно, дуже..."

Показати ще

У часи Незалежності Ліна Костенко теж продовжила творчість, поки не зробила перерву на десятиліття. Після цього виходить її прозовий дебют "Записки українського самашедшого", які наробили справжнього галасу в українському літературному середовищі.

На честь дня народження письменниці нагадаємо кілька її примітних поезій.

* * *

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур,

і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш – то уже навіки.

***

І жах, і кров, і смерть, і відчай,

І клекіт хижої орди,

Маленький сірий чоловічок

Накоїв чорної біди.

Це звір огидної породи,

Лох-Несс холодної Неви.

Куди ж ви дивитесь, народи?!

Сьогодні ми, а завтра – ви.

***

Нагадаємо, Ліна Костенко приголомшила резонансною заявою: "Я випишуся з українців"

Як повідомляв "Знай.ua", Ліна Костенко "зігріває" українські серця в ці важкі часи: взаємність дуже важлива

Знай.ua писав, Тернопільська Дюймовочка з великим серцем закохала в себе Україну: майбутня Ліна Костенко