Боєць одного з батальйонів окремої механізованої бригади, українець Олександр Коваленко одягнув камуфляж замість ділового костюма представника успішної фірми після того, як батько його дівчини (на той момент), житель Сєвєродонецька, влітку 2014 підтримав український прапор і мову в місті.
Про історію Олександра стало відомо завдяки публікації військового кореспондента Оксани Іванець для порталу ArmyInform.
Потім Сашу було викрадено бойовиками. Ця історія мала хеппіенд - чоловік повернувся живим до рідних. Але той факт, що в Україні можна постраждати за прихильність до української культури, так вразила Олександра, що він вирішив приєднатися до одного з добробатів.

"Батька дівчини протримали в полоні біля будівлі СБУ Луганська близько тижня. Ми забрали його побитого. Доросла людина по дорозі додому плакала", - згадує військовий.

Олександр Коваленко, фото: armyinform
Олександр Коваленко, фото: armyinform

Бойове хрещення Олександра відбулося вже через кілька днів після вступу в "Айдар". Каже, що всім премудростям вчилися в бою. Тоді йому з побратимами випало звільняти населений пункт Щастя Луганської області. Перемога опинилася на боці українських добровольців. Вони взяли в полон групу прихильників "руського міра" і кілька автомобілів.
Далі були бої за Світле, Металіст, Георгіївку, Лутугине та інші міста і селища Луганщини. Підрозділу Олександра наказали взяти висоту, з якою могла працювати наша артилерія. Саме тоді загинули його троє побратимів, в тому числі і його командир відділення. Відтоді Саша взяв на себе командування підрозділом.
Незважаючи на великі втрати батальйону, де служив Олександр, перемога залишалася за ними. Військовий пояснює цей факт тим, що люди, більшість яких ніколи не воювали, в боях, на відміну від професійних російських військових, вели себе непередбачувано, поза канонами тактики.

"80 відсотків добровольців у війні не мали жодного відношення до ведення бойових дій. Але тоді виникли такі умови, що слід було вбивати. Або вб'ють тебе. Кожен з побратимів, хто став тоді, в 2014 році, на захист країни, в душі був справжнім воїном! - міркує військовий.

Українські захисники, фото: Unian
Українські захисники, фото: Unian

Олександр згадує, що на початку цієї підступної війни військові, в тому числі і добровольці, часто не мали необхідного. На допомогу приходили волонтери, які допомагали з їжею та амуніцією, а брак зброї та військової техніки компенсували відвойованим у ворога...
Поділився доброволець і фактами присутності російських військ на сході країни. Розповідає, що вони неодноразово перемагали кадрових військових путінської армії, в тому числі офіцерів. Одного разу в Новосвітлівці, яку деякий час контролював "Айдар", чекаючи наступу на Луганськ, побратими Олександра затримали цивільну машину, в якій знаходився полковник ФСБ. Під одягом у нього українські військові виявили секретну документацію, яка в подальшому зіграла свою роль у цій війні...
Крім того, якось після артобстрілу він бачив тіла російських найманців, покритих татуюваннями у вигляді свастики.

"В оптиці до зброї у цієї групи ворога замість звичайної шкали для прицілювання був нацистський хрест. І ці люди ще нас, українців, звинувачують у нацизмі! Розумієте, для них немає нічого святого: ані для російських генералів, які посилають солдатів на вірну смерть, ані бойовиків, обстрілюють школи. Як, наприклад, в тій же Новосвітлівці, заздалегідь знаючи про перебування там дітей", - обурюється Олександр.

Популярні новини зараз
Подорожчає одна з критично важливих комунальних послуг: який тариф хочуть встановити Почекайте з покупками: виплати пенсій затримають Українцям видають 3600 грн на місяць: виплата тимчасова, варто поспішати Доведеться платити по 8,79 грн за кВт: енергетики попередили всіх споживачів
Показати ще
Олександр воює вже 7 років. За цей час в молодій родині народилася донька. Але залишати армію він не збирається. Каже, заради дитини та її майбутнього воювати до перемоги. А зараз захищає Батьківщину на Сході і вчить підлеглих всьому, чого навчився в бурхливі 2014-2015 роки...