У 93-й ОМБр Холодний Яр знову згадали про тих бійців, яких вже немає з нами. Тих, хто загинув у боротьбі за волю і незалежність України в червні місяців.

Про них написали на сторінці в соціальній мережі Facebook, і розповіли більш детально.

21 червня 2014 року помер Андрій Кравченко, 1987 року народження. У 2005-2006 роках пройшов військову службу в ЗСУ. Проживав з сім'ї в Запоріжжі, однак, після початку російської агресії був мобілізований, і вже 2 квітня 2014 року прибув на фронт.

Помер від снайперської кулі в голову в результаті обстрілу терористами з окопів.

Популярні новини зараз
Штрафи від ТЦК зростуть вдвічі: ухилянтів добряче потрусять Масштабне березневе підвищення пенсій: 2300 отримають не всі Пенсіонерам приготували доплати: хто отримає надбавку до пенсії понад 2 тисячі гривень Хто не виконає вимоги ПФУ – залишиться без пенсії: кому призупинять виплати
Показати ще

12 червня 2015 року помер Олександр цісар. Спочатку був підприємцем у місті Київ, а потім переїхав зі своєю родиною до міста Хмельницький.

ООС, facebook.com/pressjfo.news
ООС, facebook.com/pressjfo.news

1 серпня 2014 року отримав повістку, а після відправлення на фронт дізнався, що стане батьком.

"Через тиждень, коли вже був на військових зборах, дружина дізналася, що під її серцем зародилося нове життя" - сказано в повiдомленнi.

Загинув 12 червня 2015 року в районі Донецького аеропорту під час виконання бойового завдання. Військові їхали з села Водяне в селище Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні, машина згоріла. Тоді ж загинув молодший лейтенант Олег Угринович і солдат Степан Загребельний, ще 5 бійців потрапили в госпіталь.

Олександр Мельник помер у той же день, але, за інших обставин. Чоловік пройшов службу у військовій частині, після чого влаштувався на роботу будівельником. 9 березня 2015 отримав повістку, і відправився на Донбас.

Помер 12 червня у військовому госпіталі від важких поранень від куль, які заробив в районі шахти.

Загиблі українці, фото: Facebook
Загиблі українці, фото: Facebook

27 Червня 2018 року-Дмитро Петрушенко 11 січня 1971 року народження, солдат, народився в селі Піщанка (Новомосковський район, Дніпропетровська область). Навчався в Дніпропетровському інституті фізичної культури. Все своє життя присвятив спорту, в Павлограді та Павлоградському районі відомий як тренер з велоспорту, інструктор і веломеханік з "золотими руками". З 18 грудня 2017 року служив за контрактом. Номер розрахунку мінометного взводу мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 93 бригади Холодний Яр. 27 Червня 2018-го загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 122-мм снарядами поблизу села Богданівка.

21 червня 2015 року-Віталій Козак. У лютому 2015 року став добровольцем, і пішов на фронт. До цього, у найважчі дні Революції Гідності, перебував там. Помер в районі Авдіївки, неподалік від Донецького аеропорту

Ворожий снайпер влучив у Віталія, куля влучила в сонну артерію, він загинув на місці. Солдат Патук поніс на собі мертве тіло побратима, як тут почав стріляти танк, поруч вибухнув снаряд. Ігорю Патуку знесло осколком півголови. А інші численні осколки наскрізь розтерзали тіло Віталія. Поховали Віталія Козака у рідному Тлумачі. Відразу після похорону отець Михайло Козак ініціював в Тлумачі збір коштів, щоб купити машину хлопцям на передову і продукти. Всього вдалося зібрати 65 тисяч гривень.

Нагадаємо, раніше Контузія змусила українського воїна відкрити в собі новий талант-заткне за пояс весь " МастерШеф"

Як повідомляє портал "Знай.ua" ЗСУ втратили мужню снайпершу-розвідницю: "терпіла біль і нічого нікому не говорила"

Також "Знай.uа" писав, що Фермер із Закарпаття залишив гарні виноградники і пішов прямо на передову: "щоб Україна була"